розміщується, головним чином, на глибині 15...25 см. Тому суниці погано переносять засуху і дуже вимогливі до поливання.

У потовщених стеблах на зиму відкладаються поживні речовини (крохмаль, цукор тощо), завдяки чому весною рослини раніше розвиваються й краще плодоносять.

Ріжки утворюють також вусики, за допомогою яких рослина розмножується (мал. 74). На вусах з бруньок утворюються кущики, які вкорінюються й розвиваються як самостійні молоді рослини.

Таке розмноження називається вегетативним. Садять тільки добре розвинуті кущики, розміщені на вусах ближче до маточної рослини з добре розвиненими коренями у формі густого пучка.

Ґрунт для висадження суниць добре розпушують на глибину не менше 20 см і ретельно очищають від бур'янів, особливо багаторічних. Перед перекопуванням ґрунту вносять добрива.

Саджають суниці стрічковим способом: відстань між рядками 50 см, між стрічками 70 см, а між рослинами в рядку - 20...25 см.

При підготовці розсади суниць на вусиках беруть більш крупні, перші від маточної рослини. Щоб ці кущики були сильнішими, спочатку обрізують кінці вусиків, де розвиваються пізніші і слабші розетки листків. Розсаду беруть тільки від молодих рослин, не старших дво-трирічного віку. Більш старі рослини дають слабку розсаду. Обрізавши вус біля маточної рослини, обережно викопують розсаду, не пошкоджуючи корінці. Викопану розсаду потрібно оберігати від сонця і вітру. Дно і стінки ящика, який використовують для перенесення розсади, обкладають шаром вологого моху або мокрої соломи. Зверху ящик накривають змоченою в воді мішковиною.

Під час висаджування молодих рослин необхідно стежити, щоб верхівкова брунька була на рівні ґрунту (див. мал. 73).