У процесі створення різних машин і механізмів деталі з'єднують різними способами (мал. 12). Одні деталі з'єднують нерухомо, другі - так, щоб їх можна було розібрати і скласти, а треті - так, щоб вони могли вільно рухатись одна відносно одної. З'єднання деталей залежно від призначення можуть бути рухомими й нерухомими. Щоб отримати нерознімні з'єднання, застосовують паяння, гаряче запресування, газове або електричне зварювання, склеювання. Рознімні з'єднання, як правило, виконують за допомогою деталей з різьбою (болтів, гвинтів, гайок, шпильок' тощо). Такі з'єднання називають різьбовими. Рознімні з'єднання, які утворюють за допомогою штифтів (циліндричних або конічних стержнів), називають штифтовими. Зубчасті колеса, шківи на валу часто кріплять шпонкою, що входить і в тіло вала машини і в з'єднувану з ним деталь. Таке з'єднання називають шпонковим. Застосовують також інші типи рознімних з'єднань, наприклад шліцьові, в яких виступи на одній деталі входять в пази другої.
|