Герань (мал. 80) належить до родини геранієвих, походить з Південної Африки. Найбільш поширена герань зональна, з листками округлої або нирковидної форми, пишним зонтиком червоних, рожевих або білих квіток на високому квітконосі. Рослина потребує щорічного пересаджування навесні, після чого її обрізують, залишаючи стебла заввишки 10 см для утворення молодого, компактного кущика.

У кімнатах та школах вирощують також герань запашну, з глибоко роздільними листками, що мають приємний лимонний запах. У Закавказзі герань запашну культивують на плантаціях для добування цінної ефірної олії, необхідної для парфумерного і кондитерського виробництва. Квіти дрібні, рожеві або фіолетові. Особливість догляду за геранню полягає в тому, що вона потребує помірного поливання і не витримує збризкування водою листків і стебла. Нижні пожовклі листки потрібно відрізувати ножицями, залишаючи частину черешка. Якщо листки обривати, можна поранити стебло, і воно загниє. Якщо з'являються загнилі місця, то їх зрізують до здорової тканини, а місця зрізу посипають товченим деревним вугіллям. Герань легко розмножити зеленими живцями, а для виведення нових сортів застосовують штучне запилення.

1. Які рослини називають кімнатними?

2. Які кімнатні рослини ти знаєш?

3. Для чого, крім естетичного використання, вирощують деякі кімнатні рослини?